Деструктивні неформальні інститути політики держав Центральної Азії: приклад Узбекистану та Туркменістану.
Ключові слова:
неформальні інститути, деструктивні політичні інститути, клановість, корупція, непотизм, Таджикистан, УзбекистанАнотація
Досліджуються деструктивні неформальні політичні інститути країн Центральної Азії на прикладі Таджикистану та Узбекистану. Підкреслюється вплив на політику патріархально- родових відносин. Наголошено на ролі неформальних норм у взаємодії суб’єктів політики. Акцентовано на клановому характері політичних відносин. Звернено увагу на системну корупцію та непотизм як характеристики держав Центральної Азії.Посилання
Жангожа Р. Незалежний Туркменістан: демодернізація / Р. Жангожа, Т. Метельова // Особливості суспільно-політичної модернізації країн пострадянського простору : монографія / за ред. А. Г. Бульвінського. – К. : ДУ «Ін-т всесв. історії НАН України», 2017. – 288 с. ‒ С. 201‒220.
Зайдель М. І. Система особистих зв’язків у владі на пострадянському просторі / М. І. Зайдель // Гілея. ‒ 2015. ‒ № 93. ‒ С. 405‒409.
Кліпкова Г. О. Дієспроможність державних інститутів: пострадянський аспект : дис. … канд. політ. н.: 23.00.02 / Ганна Олексіївна Кліпкова. ‒ Х. : Харк. нац. ун-т імені В. Н. Каразіна, 2016. ‒ 176 с.
Кожухар О. І. Проблема демократизації пострадянських країн Центральної Азії / О. І. Кожухар // Зб. наук. праць Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. ‒ 2012. ‒ Вип. 45. ‒ С. 100‒103.
Кохан Г. В. Явище політичної корупції: теоретико-методологічний аналіз / Г. В. Кохан. – К. : НІСД, 2013. – 232 с.
Куртов А. «Ханский круг»: система власти в Центральной Азии / А. Куртов // Прогнозис. – 2007. ‒ № 1 (9). – С. 316‒331.
Ляшенко Т. М. Трансформація політичних систем в країнах Центральної Азії: національний та регіональний аспекти. – К. : ІПіЕНД, 2011. – 288 с.
Ляшенко Т. Національна ідея в країнах Центральної Азії: особливості формування / Т. Ляшенко // Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Кураса. ‒ 2010. ‒ № 3 (47). ‒ C. 249‒260.
Нисневич Ю. Cовременный авторитаризм и коррупция / Ю. Нисневич // Мировая экономика и международные отношения. ‒ 2017. ‒ № 1. ‒ Т. 61. ‒ С. 108‒120.
Олкотт М. Б. Второй шанс Центральной Азии / М. Б. Олкотт. ‒ Москва ; Вашингтон : Моск. Центр Карнеги ; Фонд Карнеги за Межд. мир, 2005. ‒ 487 с.
Осадчук І. Ю. Особливості формування та функціонування правлячої еліти в контексті «патронажного президенталізму» в Туркменістані / І. О. Осадчук // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. ‒ Сер. : «Питання політології». ‒ 2014. ‒ № 1132. ‒ С. 59‒62.
Сарабеков Ж. Узбекистан на современном этапе. Институт мировой экономики и политики (ИМЭП) при Фонде Первого Президента Республики Казахстан. – Астана – Алматы, 2014. ‒ 68 с.
Фісун О. Інверсійні траєкторії пострадянських політичних режимів і моделі неопатримоніальної консолідації / О. Фісун // Національна безпека України. ‒ К. : Стилос, 2004. ‒ С. 3‒12.
Центральная Азия в Индексе восприятия коррупции. [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: http://theopenasia.net/articles/detail/tsentralnaya-aziya-v-indekse-vospriyatiya-korruptsii/
Collins K. The logic of clan politics. Evidence from the Central Asian trajectories // World politics. ‒ Princeton, 2004. ‒ Vol. 56. ‒ № 2. ‒ рр. 224‒261.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).