Реконструкція уявлень про націоналізм та денаціоналізацію О.Потебні в контексті проблематики збереження національної ідентичності українців.
Ключові слова:
мова, денаціоналізація, нація, націоналізм, національна ідентичністьАнотація
Статтю присвячено аналізу актуальної соціально-політичної тематики збереження національної ідентичності українців в контексті реконструкцій уявлень про поняття націоналізму та денаціоналізації в науковому доробку Олександра Потебні. Позиції О.Потебні розглядаються в межах загального впливу новітніх цивілізаційних змін, що, однак, допомагає народу зберегти свою самобутність, адже створює засоби, що сприяють збереженню національної ідентичності, а також форму найбільш функціонального об’єднання національних спільнот. В статті аргументовано наявність аспектів евристичного потенціалу та обмеження мовного детерміністського підходу для вивчення проблематики збереження національної ідентичності на сучасному етапі. Ключове поняття «денаціоналізації» у автора містить значний евристичний потенціал в контексті окреслення прогнозів негативних соціальних наслідків, які сьогодні отримують нових форм на тлі реалій військових конфліктів та послаблення міжнаціональної толерантності в українському суспільстві. В статті визначено функції мовних практик в контексті їх можливостей набувати ознак механізму забезпечення та сприяння збереження національної ідентичності.Посилання
Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму / Б.Андерсон. — К.: Критика, 2001. — 272 с.
Вундт В. Проблемы психологии народов: [Електронний ресурс] / В.Вундт. – 2001. – Режим доступу до ресурсу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/ Sociolog/Wundt/ _PsNar_01.php.
Козловець М. А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації: Монографія / М.А.Козловець. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – 558 с.
Липинський В. Хам і Яфет: з приводу десятих роковин 16/29 квітня 1918 р. / В. К. Липинський. - Л.: Поступ, 1928. - 30 с.
Потебня О. Мова. Національність. Денаціоналізація / Олександр Потебня. – Нью- Йорк: Українська вільна академія наук у США, 1992. – 155 с.
Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху / [Пер. З англ. М.Климчука і Т .Цимбала]. К.: Ніка-Центр, 2013. – 278 с. – (Серія «Зміна парадигми»; вип.11)
Смит Э. Национализм и модернизм: Критический обзор современных теорий наций и национализм / Пер. с англ. А.В. Смирнова, Ю.М. Филиппова, Э.С. Загашвили и др. М.: Праксис. 2004. - 466с.
Українська мова: неповторність та промоція [Електронний ресурс]. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://global-ukraine-news.org/2016/07/11/ukrayinska-mova-nepovtornistta-promotsiya/2/.
UNESCO Atlas of the World's Languages in Danger [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.unesco.org/languages-atlas/.
Eastman C. Language, ethnic іdentity and change // J. Edwards (ed), Linguistic Minorities, Policies and Pluralism (pp. 259-276). – London: Academic Press, 1984. – pp. 259-276.
Fishman J. A. Reversing Language Shift: Theoretikal and Empirical Foundations of Assistance to Threatened Languages / J. A. Fishman. - Clevedon, England: Multilingual Matters, 1991.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).