Соціально-економічний розвиток країн арабської регіональної системи та «арабська весна» як каталізатор еволюції ісламізму на великому Близькому Сході.

Автор(и)

  • A. V. Brayilo Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.1.9

Ключові слова:

арабський світ, Близький Схід, «арабська весна», ісламізм, радикалізм, екстремізм

Анотація

Феномен сплеску ісламського екстремізму безпосередньо пов'язаний з самою політичною ситуацією, яка склалася в ряді регіонів, які відрізняються підвищеною конфліктністю. Виникненню ісламського екстремізму сприяли внутрішні чинники розвитку мусульманських країн, де особливий вплив надали безробіття, рівень життя переважної більшості населення, складна демографічна ситуація, досить низькі темпи економічного розвитку, низький рівень авторитетних політичних режимів і їх репресивна політика щодо опозиції, а також криза національної ідеології, які створили масову соціальну базу для ісламістської опозиції політичним і світським режимам. Особливу роль зіграли зміни геополітичної ситуації у світі в цілому, особливо це стало актуальним після розпаду СРСР і світової соціалістичної системи. Посилилася позиція США в якості єдиного світового гегемону, що стало каталізатором відходу від європейських зразків, а також пошуком шляхів самобутнього розвитку. Конфлікт різних типів цивілізацій – європейського і мусульманського, що проявився практично у всіх сферах мусульманського суспільства, показав неможливість сліпого копіювання західного суспільства на ісламську ґрунті. Активізація пошуку нових рішень та зміни пріоритетів в економічному розвитку арабських країн стала закономірним явищем у період кризових потрясінь у всьому світі. Базові світоглядні принципи та положення будь-якого вчення спроможні за умови їх радикалізації і доведення до краю сформувати як надзвичайно позитивне, так і негативне ставлення і до місця людини у світі, і до навколишнього середовища. Ідейною складовою ісламського радикалізму є радикальний іслам, який складається з фундаменталізму, традиціоналізму і модернізму, кожен з яких є реакцією на події, що відбуваються у суспільстві. Ісламський фундаменталізм і традиціоналізм виступають захисною реакцією на відхилення від традицій і сталих норм культури і соціуму.

Посилання

Истархов Г. Первые революции ХХІ века… Международная жизнь, 2011. № 5. С. 46– 52.

Dabashi H. The Arab Spring: The End of Postcolonialism. N.Y.: Zed Book, 2012. 150 p.

Manhire T. The Arab Spring: Rebellion, Revolution, and a New World Order. Guardian Books, 2012. 320 p.

Magdi A. After the Spring: Economic Transitions in the Arab World. Oxford University Press, 2012. 192 p.

Трофимов Д. А. Исламский фундаментализм в арабских странах: истоки и реалии. Восток, 1992. № 1. С. 5-27.

Noueihed L. The Battle for the Arab Spring: Revolution, Counter-Revolution and the Making of a New Era. Yale University Press, 2012. 350 p.

Асанбаев М. Б. Аравийские монархии: общество, власть и государство. Алматы: Казахстанский центр гуманитарно-политической конъюнктуры, 2009. 53 с.

Богомолов О. У чому історичний сенс арабських революцій. Дзеркало тижня, 2011. № 11 (26 березня – 2 квітня).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку