Кризові комунікації як напрям реалізації стратегічних комунікацій у силах оборони України.

Автор(и)

  • Yе. N. Harkavyi Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.3.10

Ключові слова:

криза, кризові ситуації, кризові комунікації, стратегічні комунікації, сили оборони України

Анотація

Статтю присвячено аналізу проблематики комунікації в умовах кризи та специфіки організації кризових комунікацій у силах оборони України враховуючи досвід локалізації кризових ситуацій в ході виконанням заходів із відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України починаючи з 2014 року.

Джерельною базою дослідження стали роботи у сфері кризових комунікацій, кризового менеджменту, взаємодії засобів масової інформації (далі – ЗМІ) з владою під час криз, а також нормативно-правова база по зазначеній тематиці.

У ході проведення дослідження з’ясовано, що з початком проведення Антитерористичної операції, а згодом операції Об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей виявилось, що державна система комунікації не готова до сучасних викликів та загроз та потребує кардинального оновлення. В умовах глибокої суспільно-політичної кризи, для вирішення нагальних проблем подолання наслідків кризи та організації кризових комунікацій, зусиллями провідних українських експертів у галузі міжнародних відносин, комунікацій та зв’язків з громадськістю був створений Український кризовий медіа центр. У подальшому була розроблена нормативно-правова база, що дозволила інституціоналізувати заходи кризових комунікацій у силах оборони України. Для підвищення ефективності організації стратегічних та кризових комунікацій у силах оборони України у 2017 році був створений Відділ координації стратегічних комунікацій та моніторингу.

Встановлено, що у ході локалізації кризових ситуацій, суб’єктам організації кризових комунікацій необхідно сформувати план комунікації у рамках загального плану подолання кризи, сформувати спеціальну команду для боротьби з кризою та використовувати одну посадову особу для спілкування зі ЗМІ протягом всієї кризи.

У висновках надано пропозиції щодо визначення відповідальних за кризові комунікації підрозділів, а також окреслено орієнтовний план дій зазначених підрозділів під час виникнення кризової ситуації у силах оборони України.

Посилання

Міждисциплінарний словник з менеджменту: навч. посіб. / [Д.М. Черваньов, О.І. Жилінська, М.В. Петровський та ін.]; за ред. Д.М. Черваньова, О.І. Жилінської. К.: Нічлава, 2011. 624 с.

Кухта П.В. Кризи, їх причини та наслідки. URL: http://www.economy.nayka.com.ua /?op=1&z=1439

Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. К.: Ваклер, 2001. 656 с.

Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? URL: http://webcache.googleusercontent.com/search?q= cache:anJH1jM_nEYJ:bycongroup.com/files_library/cat1/14+&cd=4&hl=uk&ct=clnk&gl=ua

Український кризовий медіа центр: офіційний сайт. URL: http://ucmc.org.ua/uk/ strategy/

Указ Президента України від 24 вересня 2015 року №555/2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України». URL: https://www.president.gov.ua/documents/5552015-19443

Указ Президента України від 25 лютого 2017 року №47/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про Доктрину інформаційної безпеки України». URL: https://www.president.gov.ua/documents/472017-21374

Наказ Міністерства оборони України від 22.11.2017 №612 «Про затвердження Концепції стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України». URL: http://www.mil.gov.ua/content/ mou_orders/612_nm_2017.pdf

Дубов Д.В., Баровська А.В. Аудит спроможностей органів державної влади у сфері кризових комунікацій // Стратегічна панорама. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stpa_ 2018_1_5

Гарькавий Є. М. Генезис інституалізації стратегічних комунікацій сил оборони в умовах сучасного інформаційного протиборства. Гілея: науковий вісник. К.: Видавництво «Гілея», 2019. Вип. 146 (№ 7). Ч. 3. Політичні науки. С. 41-46.

Моисеев В.А. Паблик рилейшнз – средство социальной коммуникации: теория и практика. К.: Дакор, 2002. 506 с.

Coombs T. Ongoing Crisis Communication: Planning, Management and Respoding. URL: https://books.google.com.ua/books?id=r6K0pRwbNn0C&pg=PA31&hl=uk&source=gbs_toc_r&cad= 3#v=onepage&q&f=false

Запорожець О.Ю. Кризовий комунікативний менеджмент у сфері міжнародних відносин: монографія. К., 2006. 238 с.

Прикладні антикризові PR-технології: навч. посіб. / М.А. Зубарєва. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2014. 162 с.

Гарькавий Є.М. Механізми формулювання стратегічних наративів у системі реалізації стратегічних комунікацій сил оборони України. Держава і право: зб. наук. праць. Серія: «Політичні науки» / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. К.: Юридична думка, 2019. Вип. 84. С. 100-111.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Політична культура та ідеологія