Політичний режим в Словаччині в 1994-1998 рр.: боротьба авторитарних і демократичних тенденцій розвитку.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.1.2Ключові слова:
Словацька Республіка, політичний режим, В. Мечіар, коаліція, опозиція, демократична трансформаціяАнотація
Автор статті досліджує політичний розвиток Словацької Республіки в 1994-1998 рр. крізь призму прояву авторитарних і демократичних характеристик. Зроблено висновок, про функціонування гібридного політичного режиму з чітко вираженою тенденцією розвитку до авторитаризму. З’ясовано наступні недемократичні ознаки політичного режиму в 1994-1998 рр.: концентрація влади в державі в руках парламентсько-урядової коаліції на чолі з харизматичним лідером; спроби зміни інституційних правил політичного розвитку з метою концентрації влади; перетворення парламенту (парламентської більшості) в інструмент впливу глави виконавчої влади; нехтування правами парламентської опозиції, перешкоджання їй в діяльності; використання правоохоронних органів, спецслужб для політичної боротьби, переслідування представників опозиції; обмеження і порушення правил виборчої конкуренції та демократичного волевиявлення громадян; посилення контролю над ЗМІ; розпалювання національної нетерпимості та посилення ціннісного розколу в суспільстві; нетранспарентна приватизація і корупція; для концентрації влади зовнішньополітичні цілі приносилися в жертву внутрішньополітичним завданням.
Водночас поряд з авторитарними виокремлено й демократичні характеристики: активізація опозиційних партій, неурядових організацій, громадянського суспільства; кристалізація політичних інтересів суспільства в площині «мечіризм–антимечіаризм» та віссю «Схід–Захід»; усвідомлення громадянами недемократичності дій уряду та бажання йому опиратися, насамперед в контексті виборів 1998 р.; відносно незалежна і критична позиція інститутів, включених у систему розподілу влади (президент, Конституційний суд, парламентська опозиція).
З’ясовано передумови і чинники, які не сприяли демократизації: недосконала інституційна структура, конфліктний тип політичної культури, розщепленість політичної еліти, актуалізація національного питання, слабке поширення демократичних цінностей, соціально-економічні труднощі країни та ін.
Посилання
Опыт демократических преобразований Словакии. Братислава: Институт общественных проблем, 2007. 213 c.
Leško М. Mečiar a mečiarizmus : politik bez škrupúl, politika bez zábran. Bratislava: VMV, 1996. 239 s.
Od Mečiara k Dzurindovi. Slovenská politika a politický systém v prvním desetiletí samostatnosti. Brno: Masarykovа univerzita v Brně, 2003. 177 s.
Slovensko: problémy konsolidácie demokracie : spor o «pravidlá hry» pokračuje / ed. S. Szomolányi. Bratislava: SZPV, Nadácia Eberta, 1997. 207 s.
Sľuby a realita. Slovenská ekonomika 1995–1998. Bratislava : M.E.S.A 10 – Centrum pre ekonomické a sociálne analýzy, 1998. 175 s.
Szomolányi S. Kľukatá cesta Slovenska k demokracii. Bratislava: Stimul, 1999. 121 s.
Zákon z 20. maja 1998, ktorým sa mení a dopĺňa zákon Slovenskej národnej rady č. 80/1990 Zb. o voľbách… Zbierka zákonov. 1998. Č. 187.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).