Закарпаття як об’єкт етнотериторіальних претензій Угорщини та Росії: порівняльний аналіз стратегій та цілей.

Автор(и)

  • V. A. Yavir Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.3.13

Ключові слова:

Закарпаття, сепаратизм, етнополітична дезінтеграція

Анотація

У 2014 р. розпочалася відкрита фаза етнополітичної дезінтеграції України, якій передувала багаторічна підготовка, підживлення сусідніми державами сепаратистських настроїв у середовищі національних меншин. В жодній концепції, стратегії розвитку держав не зустрічаємо намірів, які стосуються участі в дезінтеграційних проектах, однак на практиці виявляється, що зовнішня етнонаціональна політика багатьох країн містить дезінтеграційну складову щодо сусідніх держав, до яких має етнотериторіальні претензії і де проживає її національна меншина. Саме Закарпаття, в якому переплелися інтереси Угорщини та Росії, у випадку ігнорування дезінтеграційних чинників та деструктивної діяльності цих держав може стати наступним регіоном, над яким Україна втратить контроль.

Закарпаття є об’єктом етнотериторіальних і етнополітичних претензій Угорщини та Росії, які діють в окремих випадках злагоджено, переслідуючи різні цілі та застосовуючи різні стратегії, що в кінцевому підсумку дестабілізують етнополітичну ситуацію в регіоні та сприяють поширенню сепаратистських тенденцій. Офіційною метою Угорщини є формування угорської територіальної автономії в межах Закарпатської області. Угорщина відкрито проводить поступову етнополітичну інтеграцію населення регіону, жорстко відстоюючи та захищаючи права етнічних угорців. Росія, натомість, приховано використовує русинів, сприяючи політизації та радикалізації вимог представників цієї етнічної групи, заохочуючи їх до територіального самовизначення. На відміну від Угорщини, Росія не має спільного кордону з Закарпаттям, тому її мета полягає не в етнополітичній інтеграції регіону, а в дестабілізації Закарпаття, у продовженні процесу дезінтеграції України, послабленні позицій держави в етнополітичному конфлікті на Півдні та Сході, в погіршенні перспектив деокупації Донбасу та Криму.

Посилання

Асланов С. А. Етнополітична стабільність держави: політико-правовий аналіз: монографія. Ужгород: Ліра, 2016. 464 c.

Gábor László Z., László A. NATO-érdekeket sértünk // Magyar Nemzet. URL: https://mno.hu/kulfold/natoerdekeket-sertunk-2432077.

Явір В. А. Освіта мовами національних меншин в Україні: дезінтеграційні виклики // S.P.A.C.E. 2017. Вип. 7. С. 29-32.

П. Клімкін щодо претензій Угорщини: Закон про освіту нікого не обмежує // Європейська правда. URL: http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/09/29/7071661/.

Наконечний В. С. Угорський іредентизм в контексті національної безпеки України // Держава і право. Серія Політичні науки. 2017. Вип. 78. С. 95-107.

Угорщина має намір легально відібрати Закарпаття // Волинські новини. URL: https://www.volynnews.com/news/policy/uhorshchyna-planuye-lehalno-vidibraty-zakarpattia-infohrafika/.

Забытый народ обратился к Президенту Российской Федерации // Руська правда. URL: http://www.ruska-pravda.com/novosti/34-nv-politika/24080-zabyty.html.

СБУ: Спецслужби РФ планували створити в Україні ще чотири «народні республіки» // УНІАН. URL: http://www.unian.ua/society/1014227-sbu-spetsslujbi-rf-planuvali-stvoriti-v-ukrajini-sche-chotiri-narodni-respublikisered-yakih-kijivska.html.

Вітман К. М. Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання // Держава і право. 2010. Вип. 50. С. 660-665.

Hungary calls on Council of Europe to take protection of European minorities seriously // Ministry of Foreign Affairs and Trade. URL: http://www.kormany.hu/en/ministry-of-foreign-affairs-and-trade/news/hungary-calls-oncouncil-of-europe-to-take-protection-of-european-minorities-seriously.

Угорщина наполягає на місії ОБСЄ на Закарпатті // Європейська правда. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/02/5/7077105/.

Az ukrán hatóságoknak garantálniuk kell a kárpátaljai magyarok biztonságát // Külgazdasági és Külügyminisztérium. URL: http://www.kormany.hu/hu/kulgazdasagi-es-kulugyminiszterium/hirek/az-ukranhatosagoknak-garantalniuk-kell-a-karpataljai-magyarok-biztonsagat.

Клімкін: Росія фактично веде третю світову війну // BBC Ukraine. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-43412789.

Угорський уповноважений по Закарпаттю не зрозумів обурення Києва щодо свого призначення // Європейська правда. https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/08/3/7085210/.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Політичні інститути та процеси