Неформальна підривна інституціалізація як характеристика української політики.

Автор(и)

  • I. V. Kushnarov Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.1.9

Ключові слова:

Україна, неформальні інститути, неформальна підривна інституціалізація, корупція, непотизм, клієнтизм, клановість

Анотація

Досліджується еволюція, форми неформальних інститутів політики деструктивного різновиду в Україні. Доведено, що на різних етапах розвитку незалежної України неформальний політичний інституційний простір був визначальним у формуванні політичного ландшафту. Констатовано, що значний вплив неформальних політичних інститутів на політику України зумовив появу інституційних дефектів в інфраструктурі політичного управління країною. Проаналізовані процеси модифікації клієнтиських мереж за президентства Л. Кучми, В. Ющенка, В. Януковича. Висловлені міркування щодо змін у структурі, інтенсивності неформальної політики в Україні після Революції гідності. Досліджено особливості існуючого в Україні державно-політичного порядку, інституційними характеристиками якого визначено клієнтизм, клановість, кронізм, патронажні відносини тощо. Означено основні прояви непотизму, кронізму і под. в українській політиці. З’ясовано чинники, які уможливлюють руйнівну дію неформальних підривних інститутів в Україні: відсутність сконструйованої інституційно розвиненої державної архітектури; хаотичність процесів політичної інституціалізації; спрямованість політичної системи не на продукування загальносуспільних благ, а на практики рентоотримання та “захоплення держави”; схильність керівної еліти до вирішення питань за допомогою неформальних інститутів і практик; незначна підконтрольність процесів відтворення влади українському суспільству та ін. Висловлено гіпотезу, що шлях виходу зі ситуації засилля неформальних деструктивних інститутів у вітчизняній політиці лежить у площині політичної культури, а саме формування такого ціннісного світогляду (аксіосфери), який заперечує прийнятність використання інструментів руйнівної інституціалізації у розбудові державності на засадах демократії. 

Посилання

Грабіна Г. Політична еліта України як уособлення субкультури влади / Г. Грабіна // Грані. ‒ 2016. ‒ № 3 (131). ‒ С. 55‒61.

Діденко І. Непотизм, фаворитизм та кронізм як причини виникнення конфлікту інтересів / І. Діденко // Підприємництво господарство і право. ‒ 2017. ‒ № 8. ‒ С. 103‒106.

Дорош Л. Непотизм як політико-правова проблема українського державотворення / Л. Дорош, О. Івасечко // Humanitarian vision. ‒ 2015. ‒ Том 1. ‒ № 1. ‒ С. 13‒20.

Інституційні зміни політичної системи сучасної України: оцінка стану та напрями оптимізації: аналітична доповідь / за ред. Г. Зеленько. ‒ К. : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2014. ‒ 164 с.

Кліпкова Г. О. Дієспроможність державних інститутів: пострадянський аспект : автореф. дис. канд. політ. н. : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / Ганна Олексіївна Кліпкова. ‒ Х. : Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2016. ‒ 18 с.

Кривошеїн В. Вплив «Революції гідності» на політичну та правову культуру українського суспільства / В. Кривошеїн // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». ‒ 2016. ‒ № 2 (29). ‒ С. 37‒58.

Крисенко О. Вплив неформальних інститутів на український політичний процес / О. Крисенко // Стратегічні пріоритети. ‒ 2012. ‒ № 4 (25). ‒ C. 58‒62.

Лаф Дж., Солоненко І. Чи здатна Україна на прорив у реформах? [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: https://www.chathamhouse.org/sites/files/chathamhouse/publications/ research/2016-04-05-ukraine-reformbreakthrough-lough-sononenko-ukrainian-final.pdf

Мацієвський Ю. У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991‒2014) / Ю. Мацієвський. ‒ Чернівці : Книги-XXI, 2016. ‒ 552 с.

Олійник О. Фаворитизм і кронізм як основні критерії кадрового добору політико-управлінської еліти в Україні / О. Олійник // Віче. ‒ 2014. ‒ № 20. ‒ С. 2‒5.

Рибій О. Характеристика депутатського складу Верховної Ради України I-VII скликань / О. Рибій // Маґістеріум. Сер. «Політичні студії». ‒ 2014. ‒ № 58. ‒ С. 39‒44.

Розумний М. Виклики національного самовизначення / М. Розумний. ‒ К. : Національний інститут стратегічних досліджень, 2016. ‒ 196 с.

Сарбаш К. Специфіка гібридного політичного режиму: трансформаційні процеси в сучасній Україні / К. Сарбаш // Гілея. ‒ 2014. ‒ № 85. ‒ С. 310‒314.

Сахань О. (2016). Непотизм як деструктивна складова сучасної політичної культури України / О. Сахань // Вісн. Нац. ун-ту «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». ‒ 2016. ‒ № 2 (29). ‒ С. 286‒293.

Трачук В. Політична еліта та політична модернізація / В. Трачук // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. ‒ 2008. ‒ № 20. ‒ С. 139‒144.

Фісун О. Неформальні інститути та неопатримоніальна демократія в Україні / О. Фісун // Агора. ‒ 2016. ‒ № 17. ‒ С. 12‒13.

Comparing crony capitalism around the world. The Economist’s crony-capitalism index. [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: https://www.economist.com/blogs/graphicdetail/2016/ 05/daily-chart-2

Way L. Rapacious Individualism and Political Competition in Ukraine, 1992–2004 / L. Way // Communist and Post-Communist Studies. ‒ 2005. ‒ Vol. 38. ‒ Iss. 2. ‒ P. 191‒205.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Політичні інститути та процеси