Біополітичні школи в контексті розвитку сучасної політичної науки.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.1.7Ключові слова:
біополітика, біополітичні школи, емпірична біополітика, політична поведінкаАнотація
Основною метою є дослідження провідних біополітичних шкіл, їх внеску у сучасну політичну науку. З’ясовано, що існує декілька потужних центрів біополітичних досліджень, зокрема, в США та Німеччині. Американська біополітична школа представлена вченими з університету Небраски та Каліфорнійського університету. Група з Небраски зосередилася на виявлені й досліджені генетичної основи політичних ідеологій. Вони вважають, що відмінності у політичних ідеологіях містять у собі генетичну складову, тобто вроджену схильність до сприйняття тих, чи інших ідей. Науковці з Каліфорнійського університету зосередились на створенні цілісного комплексу наукового знання, присвяченого генетичній складовій політичної поведінки. Вони констатують, що протосоціальна поведінка пов’язана з конкретними генами. У 1903 році була заснована Американська політологічна асоціація, яка об’єднує понад 13000 вчених з 80 країнах світу. Основними напрямками їх наукових пошуків є природа «людини політичної», біологічні детермінанти соціальної та політичної поведінки індивіда, еволюція політичних систем тощо. Мета – створити біологічно орієнтовану політичну науку. Потужний біополітичний центр був започаткований в Німеччині Х. Флором та П. Майером, які вважали покликанням біополітики застосування підходів, теорій і методів біологічних наук в політології. Констатовано, що біополітика є інноваційною дисципліною сучасного політологічного дискурсу, а тому у науковому співтоваристві й досі не вироблено чіткого уявлення про витоки біополітики, її предметну сферу та покликання. Відповідно, відсутнє й чітке уявлення про її значення для сучасної політичної науки. Запропоновано комплексний підхід, що охопить більшість наявних біополітичних шкіл та напрямків досліджень і висвітлить ті аспекти біополітичної проблематики, які є актуальними для сучасної політичної теорії та практики.Посилання
Олескин А. Биополитика. Политический потенциал современной биологии [Текст] / А. Олескин. – М.: Научный мир, 2007. – 459 с
Фуко М. Рождение биополитики. Курс лекций, прочитанных в Коллеж де Франс в 1978–1979 учебном году [Текст] / М. Фуко. – [перевод с французскою А. В. Дьякова]. – СПб: «Наука» РАН, 2010. – 227 с.
About APSA – [Electronic resource] – Access mode: http://www.apsanet.org/ABOUT/About-APSA
Blank R. Biology and Politics: An Introduction [Text] / R. Blank // Politics and the Life Science: The State of the Discipline. – UK: Emerald Group Publishing, 2014. – 280 p.
Hannagan R. From genes to politics: Bridging the gap between biological and socialexplanations of political behavior via twin studies. [Text] / R. Hannagan // Biology and politics: The cutting edge. – UK: Emerald Group Publishing Limited, 2011. – Vol. 9. – P. 139-158.
Hibbing. J. Smith. К., Alford. J. Predisposed: liberals, conservatives, and the biology of political differences [Text] / J. Hibbing, K. Smith, J. Alford. – London: Routledge, 2013.
Johnson G. Politics and the life sciences [Text] / G. Johnson // Politics and the Life Sciences. – 2011. – Vol. 3(2). – P. 43-64.
IPSA. RC12 – Biology and Politics – [Electronic resource] – Access mode: http://www.ipsa.org/researchcommittees/rclist/RC12
Liesen L. The competing meanings of «biopolitics» in political science: Biological and postmodern approaches to politics [Text] / L. Liesen // Politics and the Life Sciences. – 2012. – Vol. 3/(1-2). – P. 2-15.
Lodge. M., Somit. A. The program at the state University of New York at Stony Brook [Text] / M. Lodge. A. Somit // The world of biology and politics: Organization and research areas: Research in Biopolitics. – UK: Emerald Group Publishing Limited, 2013. – Vol. II. – P. 31-33.
Research Areas «UC Merced» – [Electronic resource] – Access mode: http://www.ucmerced.edu/graduateresearch-areas
Somit, A., Peterson S. International political science association’s research Committee [Text] / A. Somit, S. Peterson // The world of biology and politics: Organization and research areas. Research in Biopolitics. – UK: Emerald Group Publishing Limited, 2013. – Vol. II. – P. 15-19.
Vlavianos Arvanitis A. Biopolicy – Building a green society// Cadmus, 2011 – Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.cadmusjournal.org/node/73»
Токовенко О., Третяк О. Політична істина: епістемологічні, методологічні та комунікативні імплікації. Монографія. – К: ТОВ НВА «Інтерсервіс», 2016. – 440 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).